Розповідаємо, як підтримати сімʼї наших захисників та захисниці

Роби, що можеш — гасло усіх волонтерів. Та в умовах війни, його варто доповнити «роби етично». Зокрема, це стосується роботи з близькими військових, адже волонтери часто знають чутливу інформацію про рідних захисників і захисниць. 

Тож разом з Veteran Hub ми розібрали, як підтримувати сім’ї військових тактовно та безпечно. Поговоримо, коли треба бути поруч з людиною, а коли — передати контакти фахівців. 

Будь ласка, не забувайте піклуватися про себе, коли дбаєте про інших. Не забувайте відпочивати та відновлювати власні сили. А ми ділимось з вами порадами:

1️⃣ Не ставте зайвих питань

Якщо ви не достатньо близькі з родиною, не розпитуйте про деталі служби їхніх рідних. Такі питання можуть:

❌ Викликати додатковий сум, оскільки це нагадує про небезпеку близьких.

❌ Порушувати конфіденційність завдань і людей, які їх виконують.

2️⃣ Не перекладайте власні переживання на близьких військових і не оцінюйте воєнну ситуацію

Люди, яким ви допомагаєте, знають, що відбувається у місцях служби їхніх рідних. Їм не потрібні чужі сльози чи надмірний жаль. Бережіть гідність ваших підопічних.

А оцінку ситуації на фронті довірте Генштабу.

3️⃣ Подбайте про безпеку родин, коли надаєте допомогу та звітуєте про неї

Не публікуйте без попереднього дозволу будь-яку інформацію, яка може ідентифікувати людину:

❌ імена та прізвища;

❌ адреси, зокрема роботи та навчання;

❌ фото людей та будинків навколо;

❌ інформацію про службу їхніх близьких.

Так само обережно та гідно передавайте персональну інформацію своїм колегам.

4️⃣ Бережіть самостійність людей, з якими ви працюєте

Допоможіть саме тим, що зараз потрібно родині військових. Наприклад, якщо вас попросили про підгузки для дитини, зберіть саме їх. Але додавати до пакунків консервацію чи косметику не треба. Розмір вашої допомоги має визначати запит людини, що по неї звернулася.

5️⃣ Коли емоційно підтримуєте рідних військових, не кажіть «я тебе розумію», якщо самі не маєте близьких на фронті

Натомість спитайте: «Мені шкода, що це відбувається з тобою. Як я можу тебе підтримати?»

6️⃣ Слухайте, коли людина хоче говорити

Якщо ви як волонтер або волонтерка вирішили бути поряд з людиною, не обривайте її на півслова. Просто вислухайте людину. Проте не нав’язуйтеся, коли людина закрита до розмов.

7️⃣ Дослухайтеся до себе

Коли розумієте, що для вас забагато чужого болю, дайте собі час відновитися.

Беріть вихідні та повертайтеся до роботи з новими силами.

8️⃣ Скеровуйте людину до фахівців

Співчуття та ваш фах має межі. Якщо людина починає сприймати вас як психолога/гиню, а це не ваша професія — скеруйте її до фахівців.

М’яко скажіть: «Я не є психологом. Та я можу дати тобі контакти фахівців. Я буду підтримувати з тобою зв’язок на людському рівні, а фахівець — надасть необхідну підтримку. Гаразд?»

Для дружин і сімей близьких працює лінія підтримки Ветеран Хабу. Всі розмови конфіденційні, щодня з 8 до 22 години на зв’язку:

✅ психологи, які приймуть переживання;

✅ юристи, щоб розв’язати бюрократичні питання;

✅ консультанти з пошуку роботу.

📞 Телефонуйте: 067 348 28 68

Більше корисної інформації шукайте у розділі «Допомога під час війни». Також, слідкуйте за нами у Телеграм-каналі, в Інстаграмі Української Волонтерської Служби та на Фейсбук-сторінці.

Долучайтесь до волонтерства у кілька кліків! Це можна зробити в розділі «Можливості», у локальному волонтерському чаті або ж через Телеграм-бот @VolunteersHotlineBot.

Тримаємо волонтерський фронт та впевнено крокуємо разом до перемоги 💙💛