Як допомогти дітям з онкологічними захворюваннями?

Часто маленькі пацієнти, які борються з онкологічними захворюваннями, проводять у лікарні тижні або навіть місяці, далеко від дому та рідних. Довготривале лікування нерідко супроводжується соціальною ізоляцією дітей, а отже негативно впливає на їхній емоційний стан.

Окрім лікування, маленьким пацієнтам важливо отримувати турботу та увагу, аби боротьба з хворобами не забирала в них радість дитинства. Українська Волонтерська Служба спільно з БФ «Запорука» за підтримки ЮНІСЕФ Україна зібрали для вас поради, як можна долучитись до допомоги дітям.

Волонтери допомагають принести в лікарняні будні більше світла та добра, або забезпечити потреби дітей. Завдання орієнтовані на те, щоб стати для дитини другом чи подругою. Також для дітей у лікарнях важливо розвиватися й творчо проявлятися. На всі ці потреби й орієнтовані заходи, аби дати дітям те, що має бути в їхньому житті.   

1️⃣ Організація дозвілля. Попри лікування, дітям неабияк цікаво й важливо розвиватися та дізнаватися нове. Волонтери організовують майстер-класи, підтримують дітей під час творчих занять, пропонують свої ідеї для дозвілля з дітьми та/або батьками.

2️⃣ Збір необхідних речей для дітей. Зокрема, ви можете принести книги, подарунки, фрукти або інші корисні продукти, іграшки та інші речі. Важливо, щоб речі були новими, а продукти – свіжими й не алергенними. Діти, які проходять лікування онкологічних захворювань, часто мають знижений імунітет, тому важливо не створювати загроз здоров’ю зовнішніми подразниками, які можуть міститись у продуктах або речах. Наприклад, не радять дарувати м’які іграшки, оскільки вони збирають пил.       

📌 Перед тим, як організувати збір речей, обовʼязково сконтактуйте з медичним закладом або благодійним фондом, щоб зрозуміти потреби, які зараз є.

Локації, де БФ «Запорука» проводить регулярні заходи:

• Національний інститут раку (м. Київ)
• Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова (м. Київ)
• Центр Дитячої Медицини та Лікарні Святого Миколая (м. Львів)
• Родинний дім «Дача» (у м. Київ та Львів)

Команда фонду спільно з волонтерами організовує щотижня творчі майстерки, виїзні екскурсії, візити у кінотеатр. Тема і формат не мають обмеження, важливий критерій – щоб це було цікаво дітям й не створювало загроз їхньому здоров’ю.   

3️⃣ Інформаційна підтримка. Розповідайте про діяльність фондів, найближчі заходи для волонтерів, поширюйте своїм друзям і підписникам збори на лікування дітей. 

4️⃣ Розмови з дітьми. Година вашого часу за звичайним спілкуванням можуть подарувати дитині спокій, та хоч на деякий час допоможуть забути про боротьбу з раком. Говоріть на теми, які цікаві дитині: питайте про її захоплення, навчання тощо. Не ініціюйте розмову про хворобу, якщо дитина сама цим не ділиться. Якщо маленькі пацієнти розказують вам про свій стан, діляться переживанням, проявіть співчуття та розуміння словами. Інколи дітям просто важливо розділити свої переживання з кимось небайдужим. Така розмова з дитиною може відбуватися як під час заходу, так і після. Індивідуально з кожною дитиною спілкується психологиня фонду «Запорука», надаючи професійну допомогу.

1️⃣ Сприймайте дитину як особистість, попри її хворобу. Розмовляйте з дітьми про їхні інтереси, захоплення, мрії. Допомагайте їм почуватися повноцінними особистостями, а не обмеженими своїм діагнозом.

2️⃣ Будьте співчутливими та чуйними. Ви маєте усвідомлювати, що кожна ситуація особлива й реакція дитини може бути різною. Діти можуть швидко втомлюватись або ж раптово змінювати настрій. Будьте толерантними та відкритими до їхніх почуттів і досвіду.

3️⃣ Залучайте їх до діяльності. Допомагайте знаходити способи виразити себе через творчість, гру або інші захоплення, так їм вдасться стати впевненішими в собі.

Емоційна прив’язаність волонтерів до дітей — це природний процес. Цілком нормально прив'язатися до дитини, коли ти проводиш з нею багато часу. Не варто цього боятися. Однак важливо пам'ятати, що ваша мета  — підтримати дитину, не ставлячи на перше місце власні почуття.

Якщо ви все ж відчули привʼязаність до дитини, ось декілька порад, які допоможуть продовжувати волонтерити та зберігати холодний розум:

1️⃣ Знаходьте баланс. Важливо навчитися підтримувати баланс між емоційною залученістю та здатністю відступати, коли це потрібно. Пам'ятайте, що ви тут для того, щоб допомогти, але не вилікувати.

2️⃣ Поговоріть з колегами чи психологами. Якщо прив'язаність стає важкою для вас, поділіться своїми почуттями з іншими волонтерами чи психологом. Вони можуть допомогти зрозуміти, як краще керувати цими емоціями.

3️⃣ Навчіться приймати свої почуття. Не приховуйте і не заперечуйте їх. Прийміть,  що емоційна прив'язаність — це нормальна частина процесу. Головне — не дати цим почуттям зашкодити вам чи вашій здатності продовжувати допомагати.

4️⃣ Пам'ятайте про мету своєї роботи. Ви тут для того, щоб покращити життя дитини. Це ваша місія, і саме тому важливо залишатися емоційно стабільним.

Спілкування з дитиною, яка хворіє на рак, і її родиною — дуже делікатний процес. Ось кілька простих, але важливих рекомендацій, як це робити правильно:

1️⃣ Не фокусуйтеся лише на діагнозі. Хвороба — це частина життя дитини, але не вся її сутність. Не потрібно постійно нагадувати про неї. Краще допомагайте дитині жити звичайним життям, де є місце для гри, творчості та радості. Якщо вона сама починає розмову про діагноз, підтримайте її.

2️⃣ Уникайте жалості. Це може викликати відчуття безпорадності. Краще проявляйте співчуття та підтримку, показуючи, що вірите у її сили та одужання.

3️⃣ Показуйте емоційну стабільність. Батьки та діти потребують, щоб поруч були люди, які можуть підтримувати спокій. Ваша впевненість допоможе їм почуватися краще.

4️⃣ Запитуйте, як можете допомогти. Замість того, щоб здогадуватися або нав'язувати свою допомогу, краще запитати прямо. Це покаже вашу готовність бути поруч у тій формі, в якій це справді потрібно.

5️⃣ Підтримуйте батьків. Інколи їм потрібна підтримка не лише для того, щоб піклуватися про дитину, а й для себе. Слухайте їх, будьте поруч, дайте їм можливість говорити або навіть просто помовчати.

Підтримка в таких ситуаціях полягає не стільки в словах, скільки у вашій присутності та готовності бути поруч. Важливо показати дитині та її сім’ї, що вони не самі в цій боротьбі, і що ви вірите в їхні сили.

Для цього у БФ «Запорука» працює гаряча лінія психологічної підтримки: 0 800 4000 23.

Шукайте волонтерські можливості від БФ «Запорука» на Волонтерській Платформі: platforma.volunteer.country/organizations/bf-zaporuka

Обирайте те, що вам до душі, та користуйтесь порадами у цьому матеріалі.

Пам'ятайте, що головне — це ваше бажання допомагати, а всі інші навички можна розвивати. Діти відчувають щирість, і ваша турбота справді важлива для них.

• Поділитися у соцмережах